Словник української мови в 11 томах

добігти

ДОБІ́ГТИ див. добіга́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. добігти — добі́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. добігти — [доуб’ігтие] доб'іжу, доб'іжиш, доб'іжиемо, доб'іжиете; нак. доб'іжи, доб'іж'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. добігти — див. добігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. добігти — ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. добігти — Добі́гти, -біжу́, -біжи́ш, -біжа́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. добігти — Добігти см. добігати.  Словник української мови Грінченка