добігатися
ДОБІ́ГАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Багато бігаючи, зазнати лиха.
[Гільзе:] От добігаєшся, що знов тебе ота хвороба схопить (Л. Укр., IV, 1954, 250);
— Та й у тебе, Чубенко, тиф, ..добігався на свою голову (Ю. Янов., І, 1954, 284).
Словник української мови (СУМ-11)