докласти —
докла́сти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
докласти —
див. докладати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
докласти —
доклада́ти / докла́сти душі́ (се́рця) до чого і без додатка. Ставитися до чого-небудь з особливою увагою, любов’ю, старанністю; робити щось щиро, самовіддано. — Цікаво, а якби дикий мак тут посіяти? — запитує Порфир.— Він би прийнявся?..
Фразеологічний словник української мови
докласти —
ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
докласти —
Докла́сти, -кладу́, -де́ш чого до чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
докласти —
ДОКЛА́СТИ див. доклада́ти.
Словник української мови в 11 томах
докласти —
Докласти см. докладати.
Словник української мови Грінченка