Значення в інших словниках
-
долітати —
доліта́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
долітати —
-аю, -аєш, недок., долетіти, -ечу, -етиш, док. 1》 Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. 2》 Поширюючись, досягати чийого-небудь слуху, нюху (про звуки, запахи).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
долітати —
див. літати
Словник синонімів Вусика
-
долітати —
доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого. 1. Ставати чутним, доступним для слухового сприймання.
Фразеологічний словник української мови
-
долітати —
ДОНО́СИТИСЯ (про звуки, запахи та ін. — ставати чутним, відчутним), ДОЛІТА́ТИ, ДОХО́ДИТИ, ДОЛИНА́ТИ, ДОСЯГА́ТИ, ПРИНО́СИТИСЯ розм., ПРИЛІТА́ТИ розм., ПРИБИВА́ТИСЯ розм., ДОБІГА́ТИ розм., НАДЛІТА́ТИ розм.; ПРОНИКА́ТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
долітати —
ДОЛІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОЛЕТІ́ТИ, ечу́, ети́ш, док. 1. Летячи, досягати чого-небудь, якого-небудь місця. Ось вона [птиця] долітає до нашого кордону (Ю. Янов., І, 1954, 8); Бризки [води] долетіли до його морди (Коцюб..
Словник української мови в 11 томах
-
долітати —
Долітати, -таю, -єш сов. в. долеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Долетать, долетѣть. Хоть високо, невисоко, треба долітати. Мет. 7. Долетіти до сонця. Ком. І. 23.
Словник української мови Грінченка