домашній —
Домашній і свійський «По двору ходило багато домашньої птиці», — читаємо в одному сучасному оповіданні, де автор не замислився над різницею слів домашній і свійський.
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
домашній —
-я, -є. 1》 Прикм. до дім 2), 3). || Стос. до дому (у 2, 3 знач.). || Який виконується дома. || Який не купується, а виготовляється дома. || Якого одягають або носять дома.
Великий тлумачний словник сучасної мови
домашній —
див. свійський
Словник синонімів Вусика
домашній —
дома́шнє (роди́нне, сіме́йне) во́гнище. Своя оселя, родина, сім’я. По довголітній розлуці він вернув до свойого (свого) домашнього огнища! (І. Франко); — Ставши під сухими дубами, обернулась на своє родинне вогнище, яке пригасло ось такої прикрашеної в цвіт і щебет вродливої весни... (Є. Гуцало).
Фразеологічний словник української мови
домашній —
ДОМА́ШНІЙ (який стосується житла, сім'ї, що в ньому мешкає, тощо), ХА́ТНІЙ, СВІ́ЙСЬКИЙ (про тварин, які живуть у домі або приручені); ДОМОРО́СЛИЙ, ДОМОРО́ЩЕНИЙ (вирощений удома). — Я сама більше од усього люблю..
Словник синонімів української мови
домашній —
Дома́шній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
домашній —
ДОМА́ШНІЙ, я, є. 1. Прикм. до дім 2, 3. В полі хлопці працювали самостійно, були на однакових правах з робітниками, студентами й домашніми господарками (Кучер, Чорноморці, 1956, 109); //Стос. до дому (у 2, 3 знач.).
Словник української мови в 11 томах
домашній —
Домашній, -я, -є = домовий. Домашнього злодія не встережешся. Ном. № 11096. Левиц. І. 173.
Словник української мови Грінченка