домести

домести́

[доме^исти]

-е^иту, -е^итеш, -е^ите^имо, -е^ите^ите; мин. до^ум'іў, -ме^ила; нак. -е^ити, -е^ит'іт'

Значення в інших словниках

1. домести — домести́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. домести — див. домітати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. домести — ДОМЕСТИ́ див. доміта́ти.  Словник української мови в 11 томах
4. домести — Домести см. долітати.  Словник української мови Грінченка