Значення в інших словниках
-
дражливість —
дражли́вість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
дражливість —
-вості, ж. Властивість і стан за знач. дражливий 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дражливість —
ДРАЖЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість і стан за знач. дражли́вий 3. Говорити з нею дуже трудно, через її дражливість і несподіване стрибання з теми на тему (Л. Укр., V, 1956, 418); Зникла зовсім безпричинна дитяча дражливість, несподівані напади злості (Коз., Вибр., 1947, 57).
Словник української мови в 11 томах