дубовий —
НЕЗГРА́БНИЙ (про мову, твір і т. ін. — позбавлений майстерності, влучності, дотепності тощо), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОСТРУБА́ТИЙ, ДУБО́ВИЙ зневажл.
Словник синонімів української мови
дубовий —
ДУБО́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до дуб 1. По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27); Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430); // Зробл. з дуба (у 1 знач.).
Словник української мови в 11 томах
дубовий —
Дубовий, -а, -е Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. дубова лапа. раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. дубові листки. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.
Словник української мови Грінченка