дубовий

ДУБО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до дуб 1.

По глибоких долинах подекуди зеленіють дубові та грабові старі ліси (Н.-Лев., II, 1956, 27);

Дівчині на голову падало дубове листя (Кучер, Чорноморці, 1956, 430);

// Зробл. з дуба (у 1 знач.).

Він сперся головою На дубовий стіл твердий (Фр., XIII, 1954, 19);

Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу (Гончар, Таврія.., 1957, 433).

◊ Дубо́вий шовкопря́д див. шовкопря́д.

2. перен. Сильний, міцний, дужий.

Один не має землі, не має худоби, але має руки дубові. А то хіба не газдівство? (Чендей, Вітер.., 1958, 80);

— Глущук! До слідчого, — почувся дубовий голос вартового, схожого на крука (Чорн., Визвол. земля, 1959, 86).

3. перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний.

І під допитливим, гострим студентським поглядом рукопис ожив, заговорив зі своїм читачем дубовою.. мовою (Донч., II, 1956, 13).

◊ Дубо́ва голова́, лайл. — про розумово обмежену, тупу людину.

— Ну, та й дубова ж у тебе голова, моє серденько! (Фр., II, 1950, 396).

Значення в інших словниках

1. Дубовий — Дубо́вий іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Дубови́й прізвище  Орфографічний словник української мови
2. дубовий — З дуба; (голос) сильний, міцний, дужий, твердий; (- слова) грубий, важкий, незграбний; (- голову) тупий, дубуватий.  Словник синонімів Караванського
3. дубовий — [дубовией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
4. дубовий — -а, -е. 1》 Прикм. до дуб 1). || Зробл. з дуба (у 1 знач.). 2》 перен. Сильний, міцний, дужий. 3》 перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. дубовий — дубовий: ◊ дубова ка́ша тюр. ячмінна каша (ст) ◊ дубової ка́ші наїстися тюр. відбути тюремне ув'язнення (Франко) (ст) ◊ дубовий клин → клин  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. дубовий — див. твердий  Словник синонімів Вусика
7. дубовий — НЕЗГРА́БНИЙ (про мову, твір і т. ін. — позбавлений майстерності, влучності, дотепності тощо), НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕСКЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм., КОСТРУБА́ТИЙ, ДУБО́ВИЙ зневажл.  Словник синонімів української мови
8. дубовий — Дубовий, -а, -е Дубовый. Щоб тобі дубовий хрест. Ном. № 3783. Високим валом воно (село) обсипалось і по валу дубовими палями опарканилось. К. Хмельн. 97. дубова лапа. раст. Sticta pulmonacea. ЗЮЗО. І. 137. дубові листки. Родъ вышиванья на женскихъ сорочкахъ. Чуб. VII. 427.  Словник української мови Грінченка