Значення в інших словниках
-
дука —
ду́ка: — багач [53] — багач, багатій [51;52]
Словник з творів Івана Франка
-
Дука —
Ду́ка прізвище
Орфографічний словник української мови
-
дука —
Багатій, БАГАТИР, багач; дукар, дукач.
Словник синонімів Караванського
-
дука —
-и, ч., заст. Багата людина; багач, багатій.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дука —
див. багатий
Словник синонімів Вусика
-
дука —
БАГА́Ч (той, хто має багатство), БАГАТІ́Й, БАГА́ТИЙ, БАГАТИ́Р розм., СИ́ТИЙ перев. мн., ТОВСТОСУ́М розм., ТОВСТОПУ́ЗИЙ зневажл., ДУ́КА заст., ДУКА́Р заст., ДУКА́Ч заст., КАПІТАЛІ́СТ розм., жарт.; КРЕЗ (про надзвичайно багату людину).
Словник синонімів української мови
-
дука —
ДУ́КА, и, ч., заст. Багата людина; багач, багатій. У дуки служила — болячку заробила (Укр.. присл.., 1955, 60); Грицько — багатир, дука; у його три пари волів, дві шкапи, ціла сотня овець (Мирний, III, 1954, 15); Скривдив якось дука Клим Удову Кирюшу...
Словник української мови в 11 томах
-
дука —
Дука, -ки м. Князь, знатный господинъ, богачъ. ЗОЮР. І. 21. Пани й панята, дуки, княжата з'їхались труну провожати. К. Досв. 141. Аж ніхто не радиться, не поражається на славную Україну гуляти...
Словник української мови Грінченка