душевний —
-а, -е. 1》 Зв'язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. || Який викликає приємні почуття, приємно вражає. Душевні хвороби — хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини. 2》 Щирий, відвертий, сердечний. || Добрий, чулий (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
душевний —
ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
душевний —
ДУШЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. Певне, друга частина [перекладу] вийде ще гірше, бо я стратила душевну рівновагу (Л. Укр..
Словник української мови в 11 томах
душевний —
Душевний, -а, -е Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.
Словник української мови Грінченка