душевний

(світ) духовий, психічний, внутрішній; (спів) зворушливий, сов. задушевний; (хто) сердечний, щирий, щиросердий, відвертий, добрий, чулий, приязний.

Значення в інших словниках

1. душевний — душе́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. душевний — [душеўнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. душевний — -а, -е. 1》 Зв'язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. || Який викликає приємні почуття, приємно вражає. Душевні хвороби — хвороби, спричинені розладнанням психічної діяльності людини. 2》 Щирий, відвертий, сердечний. || Добрий, чулий (про людину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. душевний — див. Добрий  Словник синонімів Вусика
5. душевний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
6. душевний — ДУШЕ́ВНИЙ, а, е. 1. Зв’язаний з внутрішнім психічним світом людини, її настроями, переживаннями та почуттями. Певне, друга частина [перекладу] вийде ще гірше, бо я стратила душевну рівновагу (Л. Укр..  Словник української мови в 11 томах
7. душевний — Душевний, -а, -е Душевный. Тепер я тебе рішена, радість моя душевна! Чуб. ІІІ. 15.  Словник української мови Грінченка