дієслівний

дієслі́вний

[д’ійcс'л’іўни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. дієслівний — дієслі́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. дієслівний — -а, -е. Прикм. до дієслово. Дієслівна рима — рима, яка створюється дієсловами. Дієслівний складений присудок — присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дієслівний — Дієслі́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. дієслівний — ДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дієсло́во. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче — іменникова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 224). ∆ Дієслі́вна ри́ма — рима, яка створюється дієсловами.  Словник української мови в 11 томах