дієслівний
дієслі́вний
[д’ійcс'л’іўнией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дієслівний — дієслі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- дієслівний — -а, -е. Прикм. до дієслово. Дієслівна рима — рима, яка створюється дієсловами. Дієслівний складений присудок — присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дієслівний — Дієслі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дієслівний — ДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дієсло́во. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче — іменникова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 224). ∆ Дієслі́вна ри́ма — рима, яка створюється дієсловами. Словник української мови в 11 томах