1. Великий тлумачний словник сучасної мови

дієслівний

дієслі́вний

-а, -е.

Прикм. до дієслово.

Дієслівна рима — рима, яка створюється дієсловами.

Дієслівний складений присудок — присудок, складений з неозначеної форми дієслова і допоміжного дієслова у відмінюваній формі.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дієслівний — дієслі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дієслівний — [д’ійcс'л’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. дієслівний — Дієслі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дієслівний — ДІЄСЛІ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до дієсло́во. В його [Т. Шевченка] творах.. найширше представлена дієслівна синоніміка, вужче — іменникова (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 224). ∆ Дієслі́вна ри́ма — рима, яка створюється дієсловами. Словник української мови в 11 томах