електрик —
еле́ктрик іменник чоловічого роду, істота електротехнік розм. електри́к прислівник колір незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
електрик —
прикм. незм. Блакитний або синій з сірим полиском: колір електрик.
Літературне слововживання
електрик —
I ел`ектрик-а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. || Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. II електр`икневідм., прикм. Голубий або синій із сірим полиском колір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
електрик —
ЕЛЕКТРОМОНТЕ́Р, ЕЛЕКТРОТЕ́ХНІК, МОНТЕ́Р, ЕЛЕ́КТРИК розм. (Берг:) Я електромонтер з брикетної фабрики і колись заходив до вас лагодити електрику (В. Собко); На заводі Мишко за меншого помічника електротехніка (І.
Словник синонімів української мови
електрик —
ЕЛЕ́КТРИК, а, ч., розм. Фахівець з електротехніки; електротехнік. Електрик твердою рукою включає рубильник (Збан., Незабутнє, 1953, 50); // Той, хто працює в галузі електротехніки, в електропромисловості, вивчає електрику. ЕЛЕКТРИ́К, невідм., прикм. Голубий або синій з сірим полиском.
Словник української мови в 11 томах