елементарний —
-а, -е. 1》 Який стосується тільки основ чого-небудь; початковий, найпростіший, основний. 2》 перен. Який не становить труднощів, нескладний; найпростіший. Елементарне запитання. || Зрозумілий кожному без усяких пояснень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
елементарний —
Первенний, первісний, початковий, найпростіший, основний, див. начальний
Словник чужослів Павло Штепа
елементарний —
елемента́рний (лат. elementarius) початковий, найпростіший, основний; ¤ е-на математика – та частина математики, яку вивчають у початковій і середній школі.
Словник іншомовних слів Мельничука
елементарний —
ПРО́СТИЙ (за складом, будовою, устроєм тощо), НЕСКЛАДНИ́Й, ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ. Вага складного атома дорівнює сумі ваги простих атомів, що утворюють його (з підручника); Збираючись у подорож, спеціально вивчив (О.
Словник синонімів української мови
елементарний —
Елемента́рний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
елементарний —
ЕЛЕМЕНТА́РНИЙ, а, е. 1. Який стосується тільки основ чого-небудь; початковий. Згадав [Микола], як він захопився літературою нового життя та як учив елементарної грамоти свою хирляву небіжку-дружину… (Досв., Вибр.
Словник української мови в 11 томах