елітарний —
еліта́рний прикметник
Орфографічний словник української мови
елітарний —
-а, -е. 1》 Стос. до еліти (у 4 знач.), властивий їй; призначений для неї. Елітарна культура. 2》 Пов'язаний з теорією про природний поділ суспільства на обрану меншість, покликану посідати в ньому провідне становище, і масу народу. Елітарна освіта.
Великий тлумачний словник сучасної мови
елітарний —
ЕЛІТА́РНИЙ, а, е. 1. Стос. до еліти (у 3 знач.), пов'язаний з нею. Елітарні концепції мають складну внутрішню структуру (з наук. літ.); // Власт. еліті, характерний для неї.
Словник української мови у 20 томах