етнос

е́тнос

[етнос]

-су, м. (на) -с'і, мн. -си^е, -с'іў

Значення в інших словниках

1. етнос — е́тнос іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. етнос — Історично сформована на певній території стійка сукупність людей, яким властиві загальні риси, стабільні особливості культури (включаючи мову) і психологічного укладу...  Словник із соціальної роботи
3. етнос — Народ, нація  Словник чужослів Павло Штепа
4. етнос — -у, ч. Спільнота людей (плем'я, народність, нація), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. етнос — Е́ТНОС, у, ч. Загальна назва спільноти людей (нація, народність, плем'я), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки. Етнос стає нацією, коли він творить державу, а в цій державі стає гегемоном (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
6. етнос — ЕТНОС, етнічність — спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності — мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура).  Філософський енциклопедичний словник