етнос

е́тнос

[етнос]

-су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. етнос — е́тнос іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. етнос — Історично сформована на певній території стійка сукупність людей, яким властиві загальні риси, стабільні особливості культури (включаючи мову) і психологічного укладу... Словник із соціальної роботи
  3. етнос — Народ, нація Словник чужослів Павло Штепа
  4. етнос — -у, ч. Спільнота людей (плем'я, народність, нація), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. етнос — Е́ТНОС, у, ч. Загальна назва спільноти людей (нація, народність, плем'я), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки. Етнос стає нацією, коли він творить державу, а в цій державі стає гегемоном (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  6. етнос — ЕТНОС, етнічність — спільнота, в якій люди об'єднані вірою у спільне походження та наявністю культурної єдності — мови, звичаїв, міфів, епосу і т.п. (див. етнокультура). Філософський енциклопедичний словник