жорстокий —
-а, -е. 1》 Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний. || Який виражає злобу, суворість; грізний. || Страшний, жахливий, тяжкий. 2》 Який перевищує звичайну норму, звичайний ступінь чого-небудь; тяжкий, важкий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
жорстокий —
ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...
Словник синонімів української мови
жорстокий —
ЖОРСТО́КИЙ, а, е. 1. Який виявляє суворість, різкість, немилосердність, лютість; безсердечний, безжалісний. — Карпо чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий сіпака, може, його боятимуться хоч баби та молодиці, — говорила громада (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
жорстокий —
Жорстокий, -а, -е 1) Жестокій, свирѣпый. А первий імператор такий жорстокий був, що тілько збреши, то й голову зніме. ЗОЮР. I. 124. О, голови сліпії і жорстокі.... заводите кріваві чвари. К. ЧР. 299. 2) Рѣзкій, язвительный, жесткій.
Словник української мови Грінченка