Значення в інших словниках
-
завмирати —
завмира́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
завмирати —
див. затихати
Словник синонімів Вусика
-
завмирати —
ЗАВМИРАТИ, ЗАВМЕРТИ -мру, -мреш. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про істоти); переставати діяти, рухатися (про машини, механізми); припинятися (про хід, розвиток чогось), а також переносно.
Літературне слововживання
-
завмирати —
(на місці) застигати, уклякати, не рухатися, (свідомо) затаюватися; (з жаху) мліти, ціпеніти, деревіти, ледве дихати, терпнути...
Словник синонімів Караванського
-
завмирати —
-аю, -аєш, недок., завмерти, -мру, -мреш, док. 1》 Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти). || Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів. || Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
завмирати —
завмира́ти / завме́рти се́рцем (душе́ю). Дуже хвилюватися, переживати (з переляку, від захоплення, тривоги і т. ін.). Андрій зайшов на ґанок і, завмираючи серцем, натиснув на клямку (І.
Фразеологічний словник української мови
-
завмирати —
БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.
Словник синонімів української мови
-
завмирати —
Завмира́ти, -ра́ю, -ра́єш; завме́рти, -вмру́, -вмре́ш; завме́р, -ме́рла = замира́ти, заме́рти
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
завмирати —
ЗАВМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАВМЕ́РТИ, мру́, мре́ш, док. 1. Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти). Вона здіймала руки до неба, завмирала в благаючій позі (Коцюб., І, 1955, 332); Талалай підлазив до звіра на животі.
Словник української мови в 11 томах