завмирати
завмира́ти
-аю, -аєш, недок., завмерти, -мру, -мреш, док.
1》 Застигати на місці, припиняти будь-які рухи (про живі істоти).
|| Мліти, ціпеніти від сильних переживань, певних відчуттів.
|| Втрачати свідомість, непритомніти; зомлівати.
|| Стискуючись, ніби зупинятися (про серце). Завмирати серцем.
2》 Переставати діяти, рухатися; зупинятися (про машини, механізми і т. ін.).
3》 перен. Припинятися, зупинятися (про хід, розвиток і т. ін. чого-небудь).
4》 перен. Поступово затихати, замовкати (про звуки).
|| безос.
|| Ставати тихим, беззвучним, не виявляти ознак чиєї-небудь дії.
|| Переставати відчуватися, притуплятися, зникати (про відчуття, властивість і т. ін.).
5》 перен., перев. із сл. на губах, на устах. Залишатися не вимовленим, несказаним (про слова, звуки і т. ін.).
6》 рідко. Умирати, гинути.
Великий тлумачний словник сучасної української мови