загиблий —
заги́блий прикметник
Орфографічний словник української мови
загиблий —
-а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до загинути і загибнути. || у знач. ім. загиблий, -лого, ч.; загибла, -лої, ж. Людина, яка загинула.
Великий тлумачний словник сучасної мови
загиблий —
ЗАГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заги́нути і заги́бнути. Під однією загиблою бід морозу грушею було виявлене справжнє чудо —..живий кущ винограду (Довж.
Словник української мови в 11 томах