загиблий

заги́блий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до загинути і загибнути.

|| у знач. ім. загиблий, -лого, ч.; загибла, -лої, ж. Людина, яка загинула.

Значення в інших словниках

1. загиблий — заги́блий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. загиблий — [загиблией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
3. загиблий — ЗАГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заги́нути і заги́бнути. Під однією загиблою бід морозу грушею було виявлене справжнє чудо —..живий кущ винограду (Довж.  Словник української мови в 11 томах