загиблий
заги́блий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до загинути і загибнути.
|| у знач. ім. загиблий, -лого, ч.; загибла, -лої, ж. Людина, яка загинула.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загиблий — заги́блий прикметник Орфографічний словник української мови
- загиблий — [загиблией] м. (на) -лому /-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- загиблий — ЗАГИ́БЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до заги́нути і заги́бнути. Під однією загиблою бід морозу грушею було виявлене справжнє чудо —..живий кущ винограду (Довж. Словник української мови в 11 томах