зайнятість

за́йнятість

[зайн'ат'іс'т']

-тос'т'і, ор. -т'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. зайнятість — за́йнятість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. зайнятість — Діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить їм прибуток у грошовій або іншій формі у вигляді заробітної плати, отримання додаткової допомоги та виплати натурою. англ. employment; нім.  Словник із соціальної роботи
3. зайнятість — ім., г. затруднення, пб. заклопотання.  Словник синонімів Караванського
4. зайнятість — -тості, ж. 1》 Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою. 2》 Стан людини, яка не має вільного часу. 3》 Сукупність соціально-економічних відносин між людьми для забезпечення працездатного населення робочими місцями. || Наявність роботи, заняття. Проблема зайнятості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. зайнятість — Кількість працюючих, як правило, на підставі трудової угоди.  Універсальний словник-енциклопедія
6. зайнятість — ЗА́ЙНЯТІСТЬ, тості, ж. 1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою...  Словник української мови в 11 томах
7. зайнятість — рос. занятость участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку.  Eкономічна енциклопедія