зайнятість
ЗА́ЙНЯТІСТЬ, тості, ж.
1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою.
На відміну від капіталізму планова соціалістична система господарства поєднує прискорення технічного прогресу з цілковитою зайнятістю всього працездатного населення (Програма КПРС, 1961, 58).
2. Стан людини, яка не має вільного часу.
Тільки-но Потопальський, пославшись на свою надзвичайну зайнятість, вийшов з кабінету, за ним рушив і Покришень (Збан., Сеспель, 1961, 27).
Словник української мови (СУМ-11)