зайнятість
ЗА́ЙНЯТІСТЬ, тості, ж.
1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою.
На відміну від капіталізму планова соціалістична система господарства поєднує прискорення технічного прогресу з цілковитою зайнятістю всього працездатного населення (Програма КПРС, 1961, 58).
2. Стан людини, яка не має вільного часу.
Тільки-но Потопальський, пославшись на свою надзвичайну зайнятість, вийшов з кабінету, за ним рушив і Покришень (Збан., Сеспель, 1961, 27).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайнятість — за́йнятість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зайнятість — Діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить їм прибуток у грошовій або іншій формі у вигляді заробітної плати, отримання додаткової допомоги та виплати натурою. англ. employment; нім. Словник із соціальної роботи
- зайнятість — ім., г. затруднення, пб. заклопотання. Словник синонімів Караванського
- зайнятість — [зайн'ат'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- зайнятість — -тості, ж. 1》 Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою. 2》 Стан людини, яка не має вільного часу. 3》 Сукупність соціально-економічних відносин між людьми для забезпечення працездатного населення робочими місцями. || Наявність роботи, заняття. Проблема зайнятості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зайнятість — Кількість працюючих, як правило, на підставі трудової угоди. Універсальний словник-енциклопедія
- зайнятість — рос. занятость участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку. Eкономічна енциклопедія