зайнятість
Діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що приносить їм прибуток у грошовій або іншій формі у вигляді заробітної плати, отримання додаткової допомоги та виплати натурою.
англ. employment; нім. Beschäftigung f=, -en; угор. foglalkoztatottság; рос. занятость.
Джерело:
Словник із соціальної роботи
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зайнятість — за́йнятість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- зайнятість — ім., г. затруднення, пб. заклопотання. Словник синонімів Караванського
- зайнятість — [зайн'ат'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- зайнятість — -тості, ж. 1》 Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою. 2》 Стан людини, яка не має вільного часу. 3》 Сукупність соціально-економічних відносин між людьми для забезпечення працездатного населення робочими місцями. || Наявність роботи, заняття. Проблема зайнятості. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зайнятість — Кількість працюючих, як правило, на підставі трудової угоди. Універсальний словник-енциклопедія
- зайнятість — ЗА́ЙНЯТІСТЬ, тості, ж. 1. Стан людини, яка постійно зайнята якою-небудь роботою, справою... Словник української мови в 11 томах
- зайнятість — рос. занятость участь населення у трудовій діяльності, включаючи навчання, службу в армії, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми та людьми похилого віку. Eкономічна енциклопедія