Значення в інших словниках
-
запанувати —
запанува́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
запанувати —
див. запановувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
запанувати —
НАСТА́ТИ (про певний стан природи, тишу, спокій, порядок і т. ін. — з'явившись, виникнувши, поширитися), НАСТУПИ́ТИ, ПОСТА́ТИ, УСТАНОВИ́ТИСЯ (ВСТАНОВИ́ТИСЯ), ЗАПАНУВА́ТИ, ЗАЦАРЮВА́ТИ поет.
Словник синонімів української мови
-
запанувати —
Запанува́ти, -ну́ю, -ну́єш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
запанувати —
ЗАПАНУВА́ТИ див. запано́вувати.
Словник української мови в 11 томах
-
запанувати —
Запанува́ти, -ну́ю, -єш гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
Словник української мови Грінченка