запобігти
запобі́гти
[запоуб’ігтие]
запоб'іжу, запоб'іжиш, запоб'іжиемо, запоб'іжиете; нак. запоб'іжи, запоб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мовизапобі́гти
[запоуб’ігтие]
запоб'іжу, запоб'іжиш, запоб'іжиемо, запоб'іжиете; нак. запоб'іжи, запоб'іж'іт'
Орфоепічний словник української мови