запобігти
запобі́гти
[запоуб’ігтие]
запоб'іжу, запоб'іжиш, запоб'іжиемо, запоб'іжиете; нак. запоб'іжи, запоб'іж'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запобігти — попередити можна когось про щось У реченнях “Попередити хворобу легше, ніж її лікувати”, “Правоохоронці попередили вбивство бізнесмена” (з газети) дієслово попередити явно не на місці. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- запобігти — див. запобігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запобігти — запобі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- запобігти — ЗАПОБІГА́ТИ чому (не допускати чого-небудь неприємного, небажаного), ВІДВЕРТА́ТИ що, ВІДВО́ДИТИ що, ПОПЕРЕДЖА́ТИ що, ПОПЕРЕ́ДЖУВАТИ що. — Док.: запобі́гти, відверну́ти, відвести́, попере́дити. Словник синонімів української мови
- запобігти — ЗАПОБІ́ГТИ див. запобіга́ти. Словник української мови в 11 томах
- запобігти — Запобіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. запобігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Предупреждать, предупредить, предварять, предварить. 2) Добывать, добыть, получить, достать; пользоваться чѣмъ. Неприступна панна сама запобігла Четвертинського. Стор. МПр. 70. Словник української мови Грінченка