заснути

засну́ти

[заснути^е]

-ну, -неш, -не^имо, -не^ите; нак. -сни, -с(‘)н'іт'

Значення в інших словниках

1. заснути — засну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. заснути — див. спати  Словник синонімів Вусика
3. заснути — див. засипати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. заснути — спочива́ти (спа́ти) / спочи́ти (засну́ти) наві́ки (ві́чним сном). 1. Бути похованим, лежати у могилі. Вічним сном спочивають там (на кладовищі) герої-гвардійці… (Остап Вишня); Він так мало просить.  Фразеологічний словник української мови
5. заснути — I. ЗАСИПА́ТИ (ЗАСИНА́ТИ) (впадати в сон), ЗАСИПЛЯ́ТИ розм. — Док.: засну́ти, почи́ти рідше. Олексій заснув міцно, як засипають люди, звиклі до будь-яких умов і обставин (М.  Словник синонімів української мови
6. заснути — ЗАСНУ́ТИ див. засина́ти².  Словник української мови в 11 томах
7. заснути — Заснути см. засинати.  Словник української мови Грінченка