затриманий —
затри́маний дієприкметник
Орфографічний словник української мови
затриманий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затримати. || затримано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. затриманий, -ного, ч., затримана, -ної, ж. Людина, яку затримано. 2》 у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух).
Великий тлумачний словник сучасної мови
затриманий —
Затри́маний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
затриманий —
ЗАТРИ́МАНИЙ, а, е. 1, Дієпр. пас. мин. ч. до затри́мати. Піднятий по тривозі корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти, князя Багратіона (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах