затриманий
затри́маний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затримати.
|| затримано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. затриманий, -ного, ч., затримана, -ної, ж. Людина, яку затримано.
2》 у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух).
Великий тлумачний словник сучасної української мови