Значення в інших словниках
-
затримати —
затри́мати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
затримати —
АРЕШТУВА́ТИ (піддати арештові, позбавити волі), ЗААРЕШТУВА́ТИ, ЗАБРА́ТИ, УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) розм.; ЗАТРИ́МАТИ, ЗАДЕРЖА́ТИ розм. (перев. про випадковий або несподіваний арешт); СПІЙМА́ТИ, ПІЙМА́ТИ, ЗЛОВИ́ТИ, СХОПИ́ТИ розм., ЗЛА́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
затримати —
Затри́мати, -маю, -маєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
затримати —
ЗАТРИ́МАТИ див. затри́мувати.
Словник української мови в 11 томах
-
затримати —
Затрима́ти, -ма́ю, -єш гл. Задержать. Кохання... затримало і руку Вожу, щоб покарать грішників. Стор. МПр. 34. Лучче чорта затримати, ніж ледачу жінку. Ном. № 9108.
Словник української мови Грінченка