затриманий
затри́маний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до затримати.
|| затримано, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. затриманий, -ного, ч., затримана, -ної, ж. Людина, яку затримано.
2》 у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затриманий — затри́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- затриманий — [затриманией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- затриманий — Затри́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- затриманий — ЗАТРИ́МАНИЙ, а, е. 1, Дієпр. пас. мин. ч. до затри́мати. Піднятий по тривозі корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти, князя Багратіона (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах