затриманий

ЗАТРИ́МАНИЙ, а, е. 1, Дієпр. пас. мин. ч. до затри́мати.

Піднятий по тривозі корпус Жюно був затриманий біля села Синявіна великими скупченнями піхоти, князя Багратіона (Кочура, Зол. грамота, 1960, 180);

Для мене стало цілком ясно, що Гончарук був затриманий випадково.. А раз так, то для чого тримати людину під арештом? (Бурл., М. Гонта, 1959, 80);

[Любов:] Я не можу сказати, щоб вона була мені дуже близька. Сю ілюзію робить більше звичай говорити на «ти», затриманий з дитячих літ (Л. Укр., II, 1951, 38);

// затри́мано, безос. присудк. сл.

Пізні посіви озимої пшениці.. не гинуть, якщо на них було затримано сніг (Колг. Укр., 5, 1958, 17);

У Кузнецова не виявилось ніяких документів.. За це його і затримано (Головко, II, 1957, 522);

// у знач. ім. затри́маний, ного, ч., затри́мана, ної, ж. Людина, яку затримано.

[Петерсон:] Ви побачили, що затриманий чинив поліцейським опір (Галан, І, 1960, 412).

2. у знач. прикм. Який має невелику швидкість і т. ін.; уповільнений (про дію, рух).

І ви бачили, і я бачив — і в кінохроніці, і в кінофільмах фіксування матчів, —і в звичайній дії, і в затриманій (Вишня, І, 1956, 406).