зачинений —
зачи́нений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
зачинений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачинити. || зачинено, безос. присудк. сл. За зачиненими дверима — без допуску сторонніх.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зачинений —
зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись ..
Фразеологічний словник української мови
зачинений —
Зачи́нений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зачинений —
ЗАЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачини́ти. Вікна були щільно зачинені і віконниці взято на прогоничі (Смолич, Мир.., 1958, 72); Колись так само, як Іван, він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Чорн., Визвол.
Словник української мови в 11 томах