зачинений

зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. зачинений — зачи́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. зачинений — [зачинеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. зачинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зачинити. || зачинено, безос. присудк. сл. За зачиненими дверима — без допуску сторонніх.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зачинений — Зачи́нений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зачинений — ЗАЧИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зачини́ти. Вікна були щільно зачинені і віконниці взято на прогоничі (Смолич, Мир.., 1958, 72); Колись так само, як Іван, він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (Чорн., Визвол.  Словник української мови в 11 томах