зачинити

зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись .. він мріяв про гімназію, але двері школи перед ним були наглухо зачинені (С. Чорнобривець).

Значення в інших словниках

1. зачинити — зачини́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зачинити — див. зачиняти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зачинити — ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зачинити — Зачини́ти, -ню́, -ниш, -нить, -нять  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зачинити — ЗАЧИНИ́ТИ див. зачиня́ти.  Словник української мови в 11 томах
6. зачинити — Зачинити, -ся см. зачиняти, -ся.  Словник української мови Грінченка