зачинити —
зачини́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зачинити —
див. зачиняти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зачинити —
зачиня́ти / зачини́ти две́рі перед ким. Позбавляти когось змоги користуватися, займатися чим-небудь. Неприступний, гордий університет вдруге зачинив перед Сергієм свої високі двері (О. Гуреїв). две́рі зачи́нені. Колись ..
Фразеологічний словник української мови
зачинити —
ЗАМИКА́ТИ (закривати на замок, ключ і т. ін.), ПРИМИКА́ТИ, ЗАПИРА́ТИ розм., ЗАЧИНЯ́ТИ рідко; ЗАСУВА́ТИ (на засув); ЗАЩІПА́ТИ, ЗАЩІБА́ТИ діал., ЗАЩІ́БУВАТИ діал. (на защіпку). — Док.
Словник синонімів української мови