зашепотіти —
зашепоті́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зашепотіти —
-очу, -отиш і зашепотати, -очу, -очеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шепотіти, шепотати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зашепотіти —
Зашепоті́ти, -почу́, -поти́ш, -потя́ть; зашепоти́, -ті́ть і зашепота́ти, -почу́, -по́чеш, -по́чуть; -почи́, -чі́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зашепотіти —
ЗАШЕПОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАШЕПОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док., перех., про що і без додатка. Почати шепотіти, шепотати. Повернулась [Зубиха] на одній нозі проти сонця тричі, зашепотіла щось таке собі нищечком (Квітка-Основ’яненко, II, 1956, 211)...
Словник української мови в 11 томах