звітний

зві́тний

[зв’ітни^ей]

м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і

Значення в інших словниках

1. звітний — зві́тний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. звітний — -а, -е. Стос. до звіту (у 1 знач.). || Який містить звіт. Звітна доповідь. || На якому відбувається звіт. Звітний період (рік і т. ін.) — час, за який звітують.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. звітний — Зві́тний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. звітний — ЗВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до звіту (у 1 знач.). Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152); // Який містить звіт. Звітна доповідь; // На якому відбувається звіт.  Словник української мови в 11 томах