звітний
зві́тний
[зв’ітнией]
м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звітний — зві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- звітний — -а, -е. Стос. до звіту (у 1 знач.). || Який містить звіт. Звітна доповідь. || На якому відбувається звіт. Звітний період (рік і т. ін.) — час, за який звітують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звітний — Зві́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звітний — ЗВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до звіту (у 1 знач.). Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152); // Який містить звіт. Звітна доповідь; // На якому відбувається звіт. Словник української мови в 11 томах