звітний
ЗВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до звіту (у 1 знач.).
Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152);
// Який містить звіт.
Звітна доповідь;
// На якому відбувається звіт.
Так настрахав Демид своїм криком, що й на звітних зборах ніхто йому не дорікав, ніхто не перечив (Жур., Звич. турботи, 1960, 211).
Зві́тний пері́од (рік і т. ін.) — час, за який звітують.
За звітний період діяльність партії здійснювалась на основі лінії, визначеної XX-XXII з’їздами (Резол. XXIII з.., 1966, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звітний — зві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- звітний — [зв’ітнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- звітний — -а, -е. Стос. до звіту (у 1 знач.). || Який містить звіт. Звітна доповідь. || На якому відбувається звіт. Звітний період (рік і т. ін.) — час, за який звітують. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звітний — Зві́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)