звітний
зві́тний
-а, -е.
Стос. до звіту (у 1 знач.).
|| Який містить звіт. Звітна доповідь.
|| На якому відбувається звіт.
Звітний період (рік і т. ін.) — час, за який звітують.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звітний — зві́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- звітний — [зв’ітнией] м. (на) -тному /-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- звітний — Зві́тний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звітний — ЗВІ́ТНИЙ, а, е. Стос. до звіту (у 1 знач.). Голови колгоспів мняли в руках портфелі й папки, повні звітних даних (Ю. Янов., II, 1954, 152); // Який містить звіт. Звітна доповідь; // На якому відбувається звіт. Словник української мови в 11 томах