Значення в інших словниках
-
здібність —
(вроджений дар до чогось) здатність (робити щось), хист, розм. кебета.
Словник синонімів Полюги
-
здібність —
зді́бність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
здібність —
див. талант
Словник синонімів Вусика
-
здібність —
-ності, ж. 1》 перев. мн. Природний нахил до чого-небудь; обдарування, талант. 2》 з інфін. Властивість, особливість, що виявляється в умінні робити, здійснювати що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
здібність —
ЗДІ́БНІСТЬ перев. мн. (природні задатки, нахили до якоїсь діяльності, творчості), ХИСТ, ЗДА́ТНІСТЬ розм., КЕБЕ́ТА розм., СПОСІ́БНІСТЬ (СПОСО́БНІСТЬ) розм., КЕ́БА діал., ХИСТЬ діал.; ПОТЕНЦІА́Л книжн., ПОТЕ́НЦІЯ книжн.
Словник синонімів української мови
-
здібність —
Зді́бність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -ностей
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
здібність —
ЗДІ́БНІСТЬ, ності, ж. 1. перев. мн. Природний нахил до чого-небудь; обдарування, талант. Старший син не проявляє ніяких здібностей, мабуть, учитися не зможе (Март., Тв., 1954, 322); У шкільні роки...
Словник української мови в 11 томах
-
здібність —
Здібність, -ности ж. Пригодность, годность; способность. Постеріг я в нім тогді велику здібность до поетичного критицізму. К. ХП. 21.
Словник української мови Грінченка