Орфоепічний словник української мови

змушений

зму́шений

[змушеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. змушений — зму́шений прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. змушений — -а, -е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь. Змушена конверсія — обов'язкова, примусова заміна чи викуп цінних паперів компанії за її бажанням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. змушений — Зму́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. змушений — ЗМУ́ШЕНИЙ, а, е. Який мусить, повинен через певні обставини, причини робити що-небудь. Змушений жити в місті, далеко од народу, я часом з головою пірнаю в етнографічні записи (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах